Більшість країн Європи та навіть всі наші сусіди – Білорусь, Росія, Прибалтика – є країнами учасниками Монреальського договору і його важливою складовою – Кігалійской поправки. Що це означає?
Ми всі взяли на себе зобов’язання щодо поступового скорочення виробництва і використання в виробництвах ГФУ, які надають згубний для нашої планети парниковий ефект і впевнено ведуть до підвищення середньорічної температури на Землі.
Далі всіх у питаннях реалізації Кігалійской поправки просунулася Білорусь – вони повністю перевели національні виробництва на безпечні гідроводороди. Наприклад, так вчинив найбільший на території Європи завод холодильного обладнання “Атлант”, заводи “МАЗ-Купава” та ВАТ “Давид-Городоцький електромеханічний завод”. Крім того, в країні діє проект “Сприяння в реалізації прискореного виведення з обігу ГФУ в країнах з перехідною економікою”, який має міжнародні канали фінансування. Білорусь – найбільш просунута з пострадянських держав, яка впевнено крокує по дорозі підвищення екологічності своїх виробництв.
Україна і Росія знаходяться приблизно на одному рівні у виконанні основних вимог Кігалійской поправки і мають дуже схожі проблеми, пов’язані з виробництвом і використанням ГФУ. По-перше, для цих країн діє можна сказати щадний графік скорочення обсягів циркуляції ГФУ, що грає не зовсім на руку нам же самим.
Розвинені країни (група I): США, Канада, Японія, ЄС, Україна, Азербайджан та інші.
- 2019-2023 рр. – 90%;
- 1024-2028 рр. – 60%;
- 2029-2033 рр. – 30%;
- 2034-2035 рр. – 20%;
- з 2036 року – 15%.
Цей відсоток – це обсяг від базового рівня наявності холодоагентів в країні ДО прийняття Кігалійской поправки), який гранично допустимий для країни в певний період часу.
Досить низький темп скорочення обсягу по-перше – ускладнює життя майбутнім поколінням виробництв, тому що переносить те, що все одно доведеться зробити, на більш пізній період.
По-друге, на цей же час знижує конкурентноздатність продукції, випущеної із застосуванням холодоагентів ГФУ, тому що весь парадокс полягає в тому, що використання більш екологічних – пропан (R290), аміак (R717), діоксид вуглецю (R744), ізобутан (R600a), пропілен (R1270), бутан (R600), вода (R718) – є не тільки екологічно привабливими, але і економічно, технологічно, більш ефективними з точки зору енергопоказателей.
Для України, також, як і для Росії, найближчим часом актуальним завданням за цим проектом буде коректний розрахунок того самого початкового базового рівня, від величини якого буде прямо залежати інтенсивність скорочення обсягів циркуляції шкідливих холодоагентів в країні, реальність ризиків, пов’язаних з невиконанням цих зобов’язань. І провідні спеціалізовані семінари і зборів фахівців з проблем енергоефективності, кліматичних установок і холодильного обладнання обговорюють ці проблеми при кожному зручному випадку.
Після активації Кігалійской поправки, всі країни-учасниці будуть зобов’язані дотримуватися жорсткі обмеження щодо реалізації холодоагентів ГФУ і продукції, виконаної з їх застосуванням, в країни, які не є прихильниками цієї угоди. Саме це базова умова і надає Монреальського договору таку ефективність у порівнянні з іншими міжнародними екологічними асоціаціями.
Тому нератифікація Кігалійской поправки політичною елітою України нічого не вирішує для виробництв, які працюють на ГФУ. Тому що якщо експорт продукції, в циклі якої використовується ГФУ і не так особливо критичний, то заборона на імпорт і самих ГФУ (R134a, R32, R410A і багатьох інших) і машинобудівних компонентів, які часто в своєму циклі мають ГФУ (компресори, кондиціонери, побутові, торговельні та медичні холодильники і морозильники, медичні дозовані інгалятори, засоби і системи огнетушения) вже досить критичний.
Кігалійская попровка вступає в дію 1 січня 2019 року. І нехай зараз здається, що в Україні і без того в наш час проблем вистачає, і є над чим працювати для поліпшення іміджу країни, збереження екологічної ситуації, підвищення конкурентоспроможності продукції національних виробництв, але відкладати на майбутнє реалізацію цього одного з найважливіших міжнародних екологічних проектів справа не допустиме. Тому що ми ризикуємо опинитися в майбутньому в зоні його невиконання. Як то кажуть, ігнорування реальності не применшує її об’єктивного значення.
Фахівці галузей, які використовують в своєму циклі холодоагенти ГФУ, відзначають наступні важливі завдання, які повинні неухильно виконуватися в самий найближчий час. Вони беззастережно згодні і захоплюються методами, якими керується в цьому питанні Білорусь. А саме:
- зміна національного законодавства на користь екологічних ресурсів, впевненого скорочення циркуляції ГФУ у внутрішніх виробництвах;
- проведення освітніх проектів для співробітників важких виробництв, митного очищення вантажів по вичленовуванню і обмеження використання ГФУ;
- розробка стратегії переобладнання виробництв на екологічні аналоги.
Впевнені, Україна не залишиться осторонь світових екологічних тенденцій і буде повноправним партнером міжнародних довгострокових проектів.